Легендарний СЕО General Electric Джек Уелч (Jack Welch), який зараз є виконавчим головою Інституту менеджменту Джека Уелча при університеті Страєра, і його дочка Сюзі Уелч (Suzy Welch), бізнес-журналіст і автор кількох бізнес-бестселерів, діляться думками про те, як керівнику вирватися з ізоляції і змусити співробітників відповідати на проблемні питання.
Є одне питання, яке повинен ставити собі кожен керівник: «Я тут один?»
Є щось таке на посаді керівника, що, безсумнівно, призводить до ізоляції; це якби всі природні сили працювали б на те, щоб «захистити» вас від реальності. Хороші новини поширюються швидко, погані ж, навпаки, «глибоко зариті в окопах». Ті люди, які туди їх заховали, сподіваються, що проблема повинна вирішитися до того, як про неї дізнаються.
Ви, як керівник, повинні вжити рішучих заходів проти цієї зростаючої ізоляції. Ви не можете дозволити собі бути загнаним у кут, де вам доведеться приймати рішення навмання, ґрунтуючись на фактах, взятих зі стелі, – рано чи пізно все це призведе до сумних наслідків. Замість цього ви повинні створити в компанії культурне середовище, засноване на щирості і відвертості, створити діючу систему, яка допоможе виявляти інформацію, приховану у всіх закутках організації.
Як? Кожен день, проведений вами за зачиненими дверима, – це втрачений день, за який ви не дізналися нічого про ваших людей, процеси, що відбуваються у вашій організації, і ринкові реалії. Оскільки ви не можете оснастити ваш стілець електрошокером, який би регулярно нагадував вам про те, що пора відірвати від нього свою п’яту точку, прикріпіть табличку до вашого робочого столу з написом «Чому ти тут?». Відвідайте магазини, торгові майданчики, регіональні офіси, заводи. І клієнтів, особливо найбільш нестерпних.
Крім того, що потрібно регулярно виходити в світ, важливо створити собі правильне оточення. Так, у більшості керівників є постійна група радників і консультантів, що складається з його безпосередніх підлеглих. Але без діючої системи і корпоративної культури, які заохочують щирість і відкритість, подібні комітети будуть говорити вам те, що ви хочете почути. Ви можете змінити цей процес, створивши нову робочу групу радників. Таким чином ви зможете скористатися їхньою думкою в залежності від конкретної ситуації. Неважливо, яку посаду вони займають в організації, важливо, яким досвідом і експертизою вони володіють відносно важливого для вас питання. Намагайтеся уникати завсідників і завоювати довіру тих, хто користується славою переконаних агентів змін і невиправних диваків. Кращі з них, як правило, зацікавлені в тому, що вони роблять, і здатні щиро відстоювати ці інтереси. Ігнорувати їх можна лише на свій власний страх і ризик.
Нарешті, лідери можуть подолати замкнутість, роблячи те, що на перший погляд може здатися страшно нелогічним і навіть суперечить здоровому глузду. Наприклад, як людина, котра нічого не розуміє. Співробітники звикли звертатися до вас, як до керівника, за відповідями на всі питання, і ви, звичайно ж, знаходите на них відповіді. Замість цього продемонструйте вашим підлеглим, що задавати питання – ваша робота. Зустрічайте кожне рішення і пропозицію фразами «А що, якщо?», «Чому ні?» і «Як це виходить?». Тоді ви можете прийти до відповіді, скинувши всю хитрість формальності в ході подальшої розмови і обговорення.
З часом даний підхід сприятиме створенню атмосфери активної взаємодії і відвертих розмов, спираючись на кращі ідеї, запропоновані вашою робочою групою. Більше того, може навіть запобігти кризі, що назріває, і яка ось-ось вирветься назовні.
Ілюстрація: Shutterstock
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців